У книзі Жана-Бенуа Шерера "Історія Козаків Запорожців" 1788р., є згадка. Зі слів архітектора Боплана, який ходив з козаками та будував фортеці по Дніпру. Про те, що "козаки вирізали дерев'яний ковш (пудло) та на багатті розігрівали круглі каміньці, підкидали їх у ковш та кип'ятили (пудло з сіллю) доки вода зовсім не википала". Виварювання сильно висушує заготовку та деформує, якщо виготовляти одразу з сирої деревини, але така кобза не боїться ні дощу ні снігу.

            Враховуючи проблемність майстерності виготовлення кишкових струн (спеціально вигодуваний баран). Статусність кобзарської науки, як засобу масової інформації на Січових вольностях. А також відсутність сучасного прибору "музичний звуковий тюнер". Вважаю, що кобзу козаки тримали у секреті від чужинців.

         Заготівлю деревини слід проводити зимою, у січні-лютому, коли у стовбурі найменше соків:

1. На пудло - червона верба, клен, американський клен (носікі курносікі). Музична деревина.
2. На дейку - ялина, смерека, - в ідеалі громовиця (дерево яке вдарила блискавка). Резонаторна деревина.
3. На поріжок, кобилку, підструнник, дуги - горіх, дуб, акація. Тверді породи деревини. Поріжок краще ебонітовий, на кобилку - ебонітова накладка. 

       Дуже добре звучить мертве дерево яке стоїть сухостоєм та скинуло кору. Інакше після зрізання за традицією потрібно помолитися за його упокій та виставити на пеньку, щоб не покрутило та не тріскало. 

       За легендою у Карпатах росте клен "павичеве око", - його стовбур весь покритий вічками (зародками гілок) та деревина має не лише вертикальні, а й горизонтальні річні кільця. 

        Сушка деревини зазвичай відбувається природнім чином, але можливо висушити у сушці з хорошою припливно-витяжною вентиляцією щоб не потріскало та не покрутило. Страдіварі тримав на кухні поліно 25-30 років та й воно ожило. Зробив з нього Буратіно :)))

      Вчитель останнього кобзаря Остапа Вересая - Кошовий Семен Васильович.

      Завдяки тому, що цар написав про Остапа Вересая книгу та затвердив його ім'я твердим знаком, - козацька кобза не зникла. Пропоную створити громадську організацію, яка буде поширювати кобзи в Україні. 100 чи 500 шт., вивісити у музичних магазинах та за виручені гроші оплачувати роботу майстрів. Пропозиція народжує попит. Запрошую: теслярів, різьбярів та столярів. А також усім небайдужим пропоную зареєструватися.